Липень 1921 р. У Хотині відбулись збройні сутички між повстанцями і румунськими окупантами.
Серпень 1921 р. Командування 8-ої румунської армії у зверненні до населення Хотинщини повідомило про застосування нових репресивних заходів проти населення поневоленого краю, якому „настійно рекомендувалося не забувати колишні події, що мали місце взимку 1919”.
20 вересня - 21 жовтня 1921 р. У Хотинському повіті відбулися збройні виступи проти окупантів. Народні месники нападали на поміщицькі маєтки, руйнували залізничні колії, телефонні лінії. У Романківцях вони обстріляли румунський каральний загін і підірвали паровоз.
1 січня 1922 р. Студентська демонстрація у Чернівцях відбулась під лозунгом звільнення Буковини від румунської окупації і воз’єднання її з Україною.
Лютий 1922 р. Виступ українців, німців, поляків м. Чернівців проти румунізації гімназії.
Березень 1922 р. Окупаційні власті Румунії категорично заборонили вшанування пам’яті Т. Г. Шевченка. Почалась ліквідація українських шкіл, звільнення учителів – українців.
13 травня 1923 р. Румунський уряд видає указ про заборону студентам проводити мітинги, збори, випускати плакати.
1923 р. У селах Кельменці, Бабин, Зарожани діяли осередки підпільної організації „Спілка революційних селян Бессарабії” і збройні загони.
17 червня - 8 липня 1924 р. Відбувся V Конгрес Комуністичного Інтернаціоналу, який приділив велику увагу боротьбі українських народних мас Буковини, Галичини та Закарпаття.
23 листопада 1924 р. Відбулись збори, за участю 300 вашківецьких селян, які надіслали королю і прем’єрові Румунії протест проти дискримінації українського населення.
1925 р. На Хотинщині існувало 39 комсомольських осередків, які об’єднували 217 членів.
4 липня 1926 р. У Чернівцях відбулося масове віче, яке рішуче висловилося проти переслідування української школи. Клопотання про відкриття українських шкіл підписало 40 тисяч виборних селян краю.
1927 р. У Хотині була створена міська підпільна молодіжна організація "Червоний школяр".
1927 р. Протягом року з Північної Буковини виїхало за океан у пошуках роботи і хліба 1840 чоловік.
1 січня 1927 р. Народився у Хотині Бабій Олександр Іванович, доктор філософських наук, професор.1930 р. За переписом у Хотині проживало 15 334 особи.
Лютий 1932 р. Румунськими властями було засуджено до 1-го року ув’язнення 15 хотинських робітників за антирумунську пропаганду.
25 травня 1933 р. У с. Клішківці відбулася панахида з приводу роковин смерті С. Петлюри. Газета "Народна сила" повідомляла, що було небагато присутніх на сей день, але все ж таки свято відбулося як слід.
Червень – липень 1934 р. Селянський страйк на Хотинщині. Активну участь у ньому взяли селяни Кишло – Замжиєва (нині Подвір’ївка), Бузовиці, Зеленої, Бурдюга, Бабина.
1 серпня 1934 р. У селах Хотинщини було розповсюджено до 10 тисяч листівок з закликом до боротьби за злуку з Україною і наростаючою загрозою фашизму і мілітаризму.
1935 р. Урочисто в присутності румунського короля Кароля ІІ, у Хотині відкрито новозбудований будинок культури, який назвали "Атеніум ім. Хаждеу".
1935 р. На Хотинщині створено ряд антифашистських комітетів.
1937 р. У Хотині сигуранцою була розкрита організація "Червоний школяр". 100 юнаків та дівчат постали перед судом, серед них були учні гімназій Й Кліщ, О. Лопушанський, І. Трофа, П. Білоус.
23 серпня 1939 р. Радянський Союз і Німеччина підписали пакт про ненапад, згідно секретного додатку Бессарабія переходила під вплив СРСР.
1940 р. у Хотині проживало 7 000 осіб.У 1940 р. Створена бібліотека Ставчанського сільського професійно-технічного училища. Бібліотечний фонд, станом на 5 листопада 1999 р. налічував 27800 примірників, обслуговуючи 780 читачів.
29 березня 1940 р. На сесії Верховної Ради СРСР народний комісар закордонних справ В. Молотов ще раз наголосив, що Радянський Союз ніколи не визнавав анексії Бессарабії Румунією.
Середина квітня 1940 р. Прес-аташе радянського посольства в Румунії заявив, що у стосунках між Румунією і Радянським Союзом протягом двадцяти років румунською стороною штучно зводилася перешкода, яка називається Бессарабією. І настав час ліквідувати цю перешкоду, оскільки СРСР не може миритися з її існуванням.
До червня 1940 р. В Хотинському повіті не було жодного культосвітнього закладу, діяла лише одна кіноустановка.
23-25 червня 1940 р. Відбулися консультації між німецьким і радянським керівництвом, під час яких німецький посол у Москві Шуленбург повідомив, що Німецький уряд цілковито визнає право Радянського Союзу на Бессарабію і своєчасність постановки цього питання перед Румунією.
26 червня 1940р. Ультиматум, висунутий радянським урядом румунському з вимогою повернення Бессарабії та передачі Північної Буковини.
27 червня 1940 р. Відповідь румунського уряду згодою та виконання вимог ультиматуму радянського уряду.
28 червня 1940 р. Засновано районну газету "Хотинські вісті".28 червня 1940 р. Хотин зайняли радянські війська, з цього часу місто у складі СРСР.
У липні 1940 р. В міській лікарні було 60 ліжок, а на прикінці року - 145.
2 серпня 1940 р. Рішення VІІ сесії Верховної Ради СРСР про включення Північної Буковини та Хотинського повіту Бессарабії до складу України.
7 серпня 1940 р. Утворено Чернівецьку область УРСР із включенням до неї Чернівецького та Хотинського повітів.Жовтень 1940 р. Засновано Ставчанське СПТУ-21.
4 листопада 1940 р. Верховна Рада СРСР видала указ, за яким від Хотинського повіту до Молдовської РСР відійшло 76 населених пунктів, у котрих проживало 142 949 осіб.
12 листопада 1940 р. У складі Чернівецької області замість Хотинського повіту утворено Хотинський, Новоселицький, Кельменецький і Сокирянський райони. Місто Хотин віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.
1941 р. У Хотині діє молодіжна підпільна організація, створена Кузьмою Галкіним.
14 квітня 1941 р. У Хотинському районі було створено 6 колгоспів, в яких об’єднано 430 господарств.
28 червня 1941 р. Чернівецький обком КП(б)У затвердив склад Хотинського, Вашківського, Герцаївського, Глибоцького та Кіцманського підпільних райкомів партії.
6 липня 1941 р. Хотин зайняли німецько - румунські війська.
Серпень 1941 р. У Хотині створена молодіжна підпільна організація на чолі з Кузьмою Галкіним.
28 серпня 1941 р. У с. Ленківці на території Хотинського жандармського легіону були спіймані керівники підпільного Чернівецького обкому КП(б)У З. Д. Глєб і О. П. Боярко.
15 листопада 1941 р. Повідомлення Чернівецького фашиського військово – польового суду про вирок до смертної кари членам підпільного обкому КП(б)У З. Д. Глєба, О. П. Боярка.
5 січня 1942 р. Повідомлення префекта Хотинського повіту про наказ губернатора Буковини щодо заборони співання українських та російських пісень.
14 липня 1942 р. Начальник Хотинської поліції доносив Чернівецькому обласному інспекторату поліції про пошкодження телефонних ліній у повіті.
9 серпня 1942 р. Було розсекречено і арештовані учасники антифашистської організації очолюваної Кузьмою Галкіним.24 жовтня 1942 р. За вироком румунського військово – польового суду в Чернівцях розстріляно п’ятьох хотинських підпільників – К. Галкіна, В. Манченка, О. Непомнящого, М. Салтанчука, Д. Семенчука.
Лютий – березень 1944 р. На околицях Хотина та районі діяли партизанські групи під командуванням Т. Ф. Прокіна та П. Ф. Горченка.
Березень 1944 р. У партизанському з’єднані Героя Радянського Союзу О. В. Тканка воювали 50 хотинців.
30 березня 1944 р. Бійці 153-ї стрілецької дивізії 2-го Українського фронту зайняли села Козиряни та Лівинці, та здійснили швидкий перехід, перетнули дорогу Хотин – Новоселиця.
Початок квітня 1944 р. Хотинський райвійськкомат проводив мобілізацію всіх здорових чоловік до лав Червоної армії.
Квітень 1944 р. Відновила свою роботу сільська рада села Рукшин Хотинської волості, яка почала називатися Рукшинська сільська рада Хотинського району Чернівецької області.
1 квітня 1944 р. В Хотин вступили з боями радянські війська.3 квітня 1944 р. Було визволено Хотин від німецько-румунської окупації.
3 квітня 1944 р. Від немецько-фашиських окупантів було звільнене село Рукшин.
4 квітня 1944 р. Було визволено Атаки і Пригородок від фашистів радянськими військами.
У серпні 1944 р. У Хотині відновлено випуск районної газети.
1946 – 1947 рр. Голодомор на Хотинщині.15 січня 1947 р. Секретар Хотинського райкому КП(б)У Жиленко повідомляв в Чернівці, що селяни ряду сіл харчуються жолудями, макухою та іншими сурогатами. В результаті цього серед населення є факти білкового виснаження на ґрунті недоїдання, а також смертності.
10 травня 1950 р. В Чернівцях зафіксовано землетрус в 4 бали.
У 1959 р. Булла заснована бібліотека Хотинського сільськогосподарського технікуму, бібліотека складається з 2 структурних підрозділів: абонемента і читатського залу. На 5 листопада 1999 р. її фонд становив 63273 примірники.8 травня 1965 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР секретарю Хотинської підпільної комсомольсько – молодіжної організації К. І. Галкіну посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
16 травня 1967 р. Постановою ради Чернівецького обласного управління культури і Президії обкому профспілки працівників культури Хотинській районній бібліотеці присвоєно звання "Культурно-освітньої установи відмінної роботи".
Червень 1969 р. У м. Хотині в урочистій обстановці відкрито пам’ятник – обеліск керівникам Хотинського підпілля.1970 р. Населення Хотина становило 11 900 жителів.
29 жовтня 1977 р. Відкриття пам’ятника героям Хотинського повстання в січні 1919 року.
9 травня 1978 р. В центрі села Рукшин відкрито стели з фотографіями полеглих на фронтах війни рукшинців.
1 квітня 1989 р. В аграрному секторі Хотинщини нараховувалося 52 кооперативи.1990 р. у Хотині проживало 12 300 осіб.
30 травня 1990 р. В Чернівцях зафіксовано землетрус 4,5-5 балів, в Горах Вранча – 8 балів.
31 травня 1990 р. В Чернівцях зафіксовано землетрус 3,5-4 бали, в Горах Вранча – 6-7 балів.