Національна книга пам¹яті жертв голодоморів 1932-1933, 1946-1947 років. Чернівецька область: Статті, спогади,
документи, списки жертв голодоморів. - Чернівці: Зелена Буковина. 2008.
С.-793-801. ISBN 978-966-8410-48-3
Частина друга
Голодомор 19146-1947 років у Чернівецькій області
Розділ 2
Свідчення громадян Чернівецької області, які пережили голод 1946-1947 років у Чернівецькій області
Хотинський район
Лихо. яке замовчували, але не приспали
Свiдчення Гайсенюка Якова Семеновича iз села Рукшин
С.-793-801. ISBN 978-966-8410-48-3
Частина друга
Голодомор 19146-1947 років у Чернівецькій області
Розділ 2
Свідчення громадян Чернівецької області, які пережили голод 1946-1947 років у Чернівецькій області
Хотинський район
Лихо. яке замовчували, але не приспали
Свiдчення Гайсенюка Якова Семеновича iз села Рукшин
У 1946-1947 важкиХ повоєнних роках подiбний "досвiд" нищення українців комуністична партiя повторила. У зону "удару" потрапила i Хотинщина. Тодi, після кривавої вiйни були складнi суспiльно-полтичні умови: розруха. на вiйнi загинуло багато човіків, їхні робочi руки Не ыали заміни, повсюдно використовувалась жiноча та дитяча праця. Це призвело до скорочення посiвних площ. Нерiдко землю орали та боронувапи жінки,запрягаючи корiв. Копали землю лопатами. вручну засiвали ниву. Негативно позначилися й несприятливi клiматичнi умови.
Головною ж причиною лиха стали надмiрні хлiбозаготiвлі, якi здiйснювалися на селi за вказiвкою державного керiвництва. Якраз виконання "рiшень партiї та уряд" призвело до голодомору. Селяни сплачували великий Грошовий податок. здавали зернО. м’ясо, молоко. яйця. Шкiру. вовну, фрукти i т.д. навiть кожне деревце олачувалось. Плани були великі, їх виконання розорювало селян. Головне ж було "Хлiб за будь—яку ціну!" Мiзерний урожай 1946 рокУ у селах забрали за планом заготiвель та понад нього. Не залишили нi зернини. Державні та партiйні керiвники усвiдомлювалн, коли у селянииа не буде хлiба, його легше загнати до колгоспу. Хто не виконував завдань хлiбозаготiвлi. тих прнтягали до суду. піддавали репресiям. У кОжному населеному пункті створювалися бригади, які вiдбирали хліб. У такiй бригадi рукшинець Б., який спецiальним залiзним прутом скрiзь штрикав, шукаючи заховане зерно.
Степана Галюка, який не мав зерна для виконання надпланового завдання, заарештували. До села вiн не повернувся. Кiлька господарств розорнли, будiвлi забрали пiд колгоспнi контори та комори. В. Жалоба повiсився, коли в нього забрали корову, бо вона ще не доїлась, а влада вимагала здати план молока.
Архiвнi матерiали засвiдчують, що у 1946 та 1947 роках па пожному засiданні Рукшинського сільвиконкому мова йшла лише про хлiбопоставки. Чимало сiмей у Рукшині вже в жовтнi—листопадi 1946-го вiдчували, що таке голод. Дехто почав пухнути, iншi занедужали на дистрофiю. Люди змушенi були додавати до їжi жолудi, крохмалЬ з гнилої картоплi. Варили сухий жом, мололи кукурудзяні качани без зерна.
Але бiда не хвилювала владу. У жовтні з’явилися першi померлі вiд голодУ. про що офіційно не повiдомлялося. Проте В таємних документах партiйних i радянських органів iнформація була. У січні 1947 року Чернiвецький обком та облвиконком надiслав тодішньому керiвнику уряду УРСР i секретарю ЦК КП(б)У М.С. Хрущову лист, в якому повiдомлялось про взяття на облiк 6158 сіыей з числом 20517 чоловiк, Воин не мали продУктiв харчування і знаходилися у виснаженомУ стані.
В іншому документі йшлося про те. що лiкувальні заклади області заповнюються хворнми на дистрофію - їх 15320 чоловік. 15 сiчня 1947 року секретар Хотинського райкому КП(б)У сповістив у Чернівці, що мешканцi Орестівки, Дарабан, Каплiвки, Данківців, Атак, Пригородка, Рукшина, Чепоносів, Гордівців, Поляни, Рашкова, Рухотина харчуються жолудями. макухою та іншими сурогатами. Через це населення страждає вiд бiлкового виснаження на грунтi недоїдання, селяни почали помирати. У районi є 6775 людей, які гостро потребують щоденної допомоги продуктами харчування.
Взимку i навеснi 1947 року смертнiсть почастiшала. Люди помирали. як мухи. Коли ти спух. То вже не жити тобi на бiлому свiтi. За офiційною статистикою у другiй половинi 1946 року в Рукшинi вiд голоду померло 30 осiб, а в 1947 — 225 людей (списки дОдаються).
В результатi подвiрного обходу населених пунктiв областi в 1947 році зареєстровано 41264 хворих на дистрофiю. з яких 10397 — дiти до 14 рокiв. Госпiталiзовано ж лише 14,5 вiдсотка хворих. Навеснi 1947 року у селах Хотинщини хоронили по декiлька покійників за день. Так в Рукшині по двоє померло в сiм’ях Олекси Братанюка, Петра Франкевича, дмитра Попика, Iвана Бойчука. Григорiя Охотника та iншнх. Особливо часто помирали чоловiки, які прийшли з фронтових дорiг.
Чимало людей вiдiйшли у небуття перед дозрiванням нового урожаю. Знедоленi селяни зривали колоски, їли їх ще зеленими, через день-два помирали. Шлунки пiсля тривалого голоду не витримували навантаження.
Ніхто з керiвникiв областi та району не допомiг хоча б мiзером зерна. Натомiсть За вказiвкою згори мiсцевi органи влади ухвалювали абсурднi рiшення. Так, 2 грудня 1946 року Рукшинський сiльвиконком вирiшив виконати план гоставки м’яса за наступний 1947 рiк до 31 грудня 1946 року. За невнконання винних притягали до вiдповідальності. І це тодi, коли мої сельчанн вже гинули вiд голоду.
Щоб не померти з голоду у пошуках їжi, доля кидала моїх односельців по селах Станiславщини i Тернопiлля. Ходили мої земляки селами вiд хати до хати I мiнялн свiй новий одяг, речі домашнього вжитку, вишиті жiночi сорочки, рушники, килими, домашнi дорiжки, знаряддя працi та iншi цiнностi на картоплю i шматок хлiба. Де вдалося, наймалися на рiзнi роботн, а дiти пасли гусей, овець, корів. І все це за миску рiдини, кусень хлiба.
Голод добре таки зачепив нашу сiм’ю, яка була великою — 7 душ. Зерна не було, картоплi теж. Восени батько наказав матері замiсть огiрків засолити маленькi гарбузики i зелене листя капусти. Він говорив: "Нема ніякої квашанини. то хоч це буде, щоб закислити лободу чи щось iнше”. Добре, що сiль була в запасi. I дiйсно ця засолка стала в пригоді не тiлькн нам, а й сусiдам. якi приходили з глечиком за розсолом.
Пiд новнй рiк зерна не стало... Чого тiлькн не довелося їсти мені (та всiй родинi), щоб вижити: i меленi жолудi, заготовленi восени, і яблуневу кору (чому саме її, бо нона має приємннй запах). гнилу картоплю, яку приносили з Галичини. варений сухий жом, весною — лободу. Все це домiшувалии до невеликої кiлькостi дертi з будь-якого зерна, що розмелювали на ручних жорнах. Їли i м’ясо горобців, яких вдавалося вбивати пiд дошкою з зерном. Всi стали такими худими. що тiльки шкiра утримувала кiстки вкупi.
Голод — це найстрашнiше, що може бути в життi людини. Смерть підточує повiльно, тяжко знесилює. Мiй менший брат Борис і тато вже опухли. Але наближалися жнива. Почало наливатася жито. Люди зрнвали колоски i їли молоде зерно. Хто не стримувався - наїдався. чим прискорював час смертi.
Пам’ятаю, як батько забороняв нам багато їсти молодого зерна. Він дiлив на порцiї i видавав протягом дня. Сили поступово прибували. Навiть батько i брат. вже опухлі. повернулися до життя. Вся сiм’я вижила, внжили з Божою допомогою. а не допомогою влади.
Ходив у Галичину i я. Першиий раз з мамою. а другий — iз старшим братом.
Перший раз пiшки з мамою добрались до Днiстра. На рiчці був льодохiд. За плату нас перевiз у невеличкому човнi чоловiк з Білівців. Перевозив по—одному. маневруючи між крижинами. Варто було лише ворухнутись i зразу можна було прийняти крижану купіль. Верх човника був на палець вiд рiвня води.
До ночi пішки дiсталися до станцiї Iване—Пусте. що на Тернопільщині. Там у якiйсь хатi дочекалися приходу поїзда. Це було кілька старих товарних вагонiв, якими перевозили худобу. А людей були тисячі. Не встиг зупинитися потяг, як усi хлинули до нього. Хто снльніший, той по головах першим забрався у вагон. Крики. зойки, прокляття. Через годину все стихло. У вагонi поворухнутись ніде. Я з мамою i ще кiлька осiб за плату машиністовi сiли у тендер з вугіллям.
Їдемо. Холод проймає до кiсток. Недалеко вiд Чорткова машиніст наказав нам злiзтн. Кiлька кiлометрiв йдемо пiшки до мiста. а потім на село Бiлобожницю. Настає морозна нiч. Дещо вже встигли помiняти. Але на ночiвлю нiхто не бере. Всiм дано наказ нікого не приймати на нiч. Йдемо до сiльради, там тiльки сторож... Ледве вдалося упрохатн одну жiнку. Спасибi, змилостнвилась. прийняла переспати. Навiть пригостила товченою картоплею з молоком. Здається нiчого смачнiшого я не їв у своєму життi, як ту картоплю.
Другого дня добралися до базару в Бучачi. Мати купила два пуди картоплі, i я з компанiєю повертаюсь додому. Сама ж вона ще пiшла селами міняти речi.
Тим же шляхом добрались до Iване-Пусте. Прибули вночi. Пiшкн йдемо до Днiстра — а це 28 кiлометрiв. Несу я ту ношу, а мороз до десяти градусiв. Замерзла моя картопля, як горiхи торохтить. Десь після обiду прибув у своє село. Батька дома не було. Я з меншими братами швидко розпалили вогонь i напекли картоплi. З’їли, щоб нiхто не знав.
Останнiй раз був на Тернопiльщинi у квiтнi 1947 року. Стало тепло і я помiняв свою шинель з англiйського сукна за 6 лiтрових кухлiв квасолі, а теплi в’язанi рукавицi — за два.
Весною 1947 рок я закiнчив 7 класiв i на випускний вечiр нашi батькн десь роздоблн трохи борошна. зробили i локшину i наварили її на молоцi. Нашій радостi не було меж. О, то був випуск, пам’тний; на все життя!
Так, страшними були 1946-1947 роки, пiсля якнх у краї були органiзованi колгоспи, коли селян позбавляли їх власностi. Це був геноцнд українського народу. особливо захiдних областей, щоб виховати в людей рабську покору, слухнянiсть перед "добровiльними" об‘єднанням у колгоспи. Борони нас. Боже, вiд голоду. Дай розум людям, щоб вони були працьовитими. бережливими, добрими.
Список померлих вiд голоду в селi Рукшшн, надiсланий Я.С. Гайсенюком
Померли в 1946 роцi
1. Бейчук Степан Васильович
2. Бiлiвська Олена Іванiвна
3. Бiлiвський Макснм Миколайовнч
4. Благодушко Сергiй Семенович
5. Горбатюк Василь Iванович
6. Гордiяга Прокiп Iвановнч
7. Гуцул Василь Прокопович
8. Дєдов Іван Іванович
9. Дудка Григорiй Григорович
10. Завiрюха Ірина Матвiївна
11. Калиняк Анатолiй Федорович
12. Кравецька Марiя Панасiвна
13. Кравецька Параска Василівна
14. Кравецька Порфирiя Пантелiївна
15. Кравецька Улита Григорiвна
16. Мариняк Петро Георгiйович
17. Мельничук Мнхайло Петрович
18. Настюк Євдокiя Григорiвна
19. Настюк Калина Олександрiвна
20. Одайна Ірина Михайлівна
21. Паладюк Ганна Михайлівна
22. Паладюк Євгенiя Павлiвна
23. Погорений Василь Даниловнч
24. Погорений Петро Васильович
25. Придрик Василь Панасович
26. Рачук Василина Василівна
27. саранчук Сергій Петрович
28. Ткач Василина Семенівна
29. Чинчик Григорiй Степанович
30. Яковець Іван Георгiйович
Померли в 1947 році
1. Адажiй Олександра Петрiвна
2. Бейчук Василнна Iванівна
3. Бейчук Ганна Iванівна
4. Бейчук Микола Васильович
5. Бейчук Ніна Петрівна
6. Бейчук Пантелій Іванович
7. Бейчук Пилип Федорович
8. Бiлiвська Василнна Порфирівна
9. Бiлiвська Марiя Аксентіївна
10. Бiлiвський Василь Максимович
11. Бiлiвський Прокіп Іванович
12. Благодушко Степан Іванович
13. Бражанюк Василнна Олексіївна
14. Бражанюк Василь Олексійович
15. Бражанюк Василь Омельянович
16. Бражанюк Ірина Никифорівна
17. Бражанюк Катерина Андріївна
18. Бражанюк Михайло Миколайович
19. Бражанюк Наталя Миколаївна
20. Бражанюк Олександра Максимівна
21. Бражанюк Паладія Георгiївна
22. Бражанюк Федір Гаврилович
23. Бражанюк Юстин Гаврилович
24. Булига Ганна Iванівна
25. Варварюк Василнна Дем¹янівна
26. Варварюк Марія Іванівна
27. Варварюк Олена Дмитрівна
28. Васильков Василь Іванович
29. Васильков Василь Степанович
30. Вiльховецька Настасiя Микитівна
31. Вiльховецька Олена Iванівна
32. Вiльховецька Фросина Василівна
33. Вiльховецький Василь Петрович
34. Вiльховецький Василь Тнмофiйович
35. Вiльховецький Михайло Тнмофiйович
36. Вiльховейцький Павло Іванович
37. Гайсенюк Василнна Василівна
38. Гальчук Якiв Петрович
39. Галюк Дарiя Степанiвна
40. Галюк Марiя Данилівна
41. Галюк Олена Василiвна
42. Ганчук Олексiй Якович
43. Ганчук Петро Георгійович
44. Гермакiвська Марiя Андріївна
45. Гермакiвська Надiя Григорiвна
46. Гермакiвська Фекла Василівна
47. Гермакiвський Василь Федорович
48. Гермакiвський Никифір Андрійович
49. Гермакiвський Пилип Іванович
50. Гермакiвський Федір Іванович
51. Гермакiвський Федiр Петрович
52. Гикава Христина Дмитрівна
53. Гикавий Андрій Іванович
54. Гикавий Василь Іванович
55. Гикавий Микола Васильович
56. Гикавий Петро Васильович
57. Горбатюк Володимир Созонтійович
58. Горбатюк Марія Iванівна
59. Горбатюк Феодосій Семенович
60 Громик Василь Іванович
61. Громик Михайло Васильович
62. Дєдов Марія Iванівна
63. Довганюк Мотрина Петрівна
64. Дудка Ніна Степанівна
65. Дудка Степан Дмитрович
66. Дудка Улита Григорівна
67. Єремеєк Докія Петрівна
68. Єремеєк Михайло Митрофанов
69. Єремеєк Наталя Дмитрівна
70. Єремеєк Юхим Митрофанов
71. Жалоба Василь Тимофійович
72. Жалоба Ксенія Олександрiвна
73. Жалоба Настасія Iванівна
74. Жалоба Олександр Андрійович
75. Жовтенька Феодосія Павлівна
76. Завірюха Максим Федорович
77. Кавлюк Ганна Iванівна
78. Кавлюк Калина Василівна
79. Кавлюк Онисія Семенівна
80. Калантирська Ганна Василівна
81. Калантирська Євгенія Григорівна
82. Калантирський Іван Григорович
83. Калантирський Степан Григорович
84. Калиняк Анатолій федорович
85. Калиняк Андрій Петрович
86. Калиняк Василь Григорович
87. Калиняк Григорiй Васильович
88. Калиняк Настасія Iванівна
89. Калиняк Степан Григорович
90. Квасневська Докiя Федорiвна
91. Квасневський Яків Данилович
92. Косташ Наталя Романiвна
93. Кошник Калина Пилипiвна
94. Кравецька Василнна Михайлівна
95. Кравецька Марiя Федорiвна
96. Крнва Ксенiя Петрiвна
97. Кривий Борис Васильович
98. Кривий Василь Петрович
99. Кривонос Наталя Григорівна
100. Криворучко Ганна Григорівна
101. Куделько Іван Семенович
102. Куделько Максим Григорович
103. Куделько Наталя Онуфріївна
104. Куделько Пантелiй Мефодiйович
105. Курганецький Васияь Прокопович
106. Курганецький Василь Феодосiйович
107. Кучер Марія Андріївна
108. Кучер Марiя Митрофанівна
109. Кучер Оксана Iванівна
110. Левко пилип Андрiйович
111. Мандрюк Калива Iванівна
112. Мельничук Борис Фомич
113. Мельничук Калина Василiвна
114. Мельничук Лiдія Устинівна
115. Менчук Андрій Семенович
116. Менчук Микола Омелянович
117. Мiтряк Григорiй Петрович
118. Мiтряк Пантелій Михайлович
119. Мiтряк Уляна Iванівна
120. Настюк Василь Олександрович
121. Настюк Домна Никифорівна
122. Настюк Зінаїда Василiвна
123. Нiмець Степан Юхимович
124. Нiмець Уляна Василiвна
125. Нiмець Фiмiя Георгіївна
126. Одайна паладія Ксенофонтівна
127. Окіпняк Ганна Прокопiвна
128. Окiпняк Іван Олексiйович
129. Окiпняк Марiя Iванівна
130. Окiпняк Олексiй Андрiйович
131. Окiпняк Олена Яківна
132, Окiпняк Павло Іванович
133. Олiйник Iван Iванович
134. Онуфрiйчук Докiя Іванiвна
135. Онуфрiйчук Марiя Аксентіївна
136. Онуфрiйчук Параска Максимівна
137. Охотник Григорiй Iллiч
138. Охотник Ірiна Дмитрiвна
i39. Охотник Микола Петрович
140. Павлюк Олександра Микитівна
141. Паладюк Олексiй Степанович
142. ПаладюК Сергiй Степанович
143. ПаладюК Степан Юхимович
144. Патрабой Марiя Данилiвна
145. Пелеванюк Докiя Михайлiвна
146. Перепелюк Дмитро Васильович
147. Погорена Марія Іванiвна
148. Погорена Олена Прокопівна
149. Попик Марiя Пилипівна
150. Попик Микола Дмитрович
151. Попик Петро Дмитрович
152. Придрик Василь Григорович
153. Придрик Марiя Петрiвна
154. Придрик Микола Панасович
155. Придрик Монтій Дмитрович
156. Придрик Олександра Пантеліївна
157. Пундик Сергiй Васильович
158. Пушкар Василь Андрiйович
159. Пушкар Докiя Iванiвна
160. Пушкар Терентій Пантелійович
161. Рачук Антон Федорович
162. Рачук Гафiя Данилівна
163. Рачук Марiя Іванівна
164. Рачук Тетяна Никифорівна
165. Рачук Якiв Федорович
166. Рогов Володимир Васильович
167, Рогов Олександра Іванівна
168. Руда Горпина Матвіївна
169. Руда Калина Іванівна
170. Руда Надiя Монтiївна
171. Руда Олеиа Василiвна
172. Руляк Паладiя Никифорівна
173. Самотюк Ганна Iллiвна
174. Саранчук Лнкерiя Йоснпівна
175. Саранчук Федiр Петрович
176. Сарман Йосип Степанович
177. Середюк Іван Георгiйович
178. Середюк Калина Іванівна
179. Середюк Олександра Василівна
180. Скрипник Докiя Василiвна
181. Спiвак Петро Миколайович
182. Ткач Ганна Семенiвна
183. Ткач Марта Іванівна
184. Ткач Сидiр Микнтович
185. Томнюк Ганна Андрiївна
186. Філіпчук Василь Васильович
187. Філіпчук Данило Софронович
188. Філіпчук Іван Григорович
189. Франкевич Порфирiя Петрівна
190. Франкевич Улита Петрівна
191. Хоміцька Василина Федорiвна
192. Хоміцька Марія
193. Чинчик Висиль Степанович
194. Чинчик Дарiя Іванівна
195. Чинчик Іван Микитович
196. Чинчик Марiя Василiвна
197. Чинчик Порфирiй Степанович
198. Чинчик Федiр Васильовнч
199. Чинчик Докія Іванівна
200. Чинчик Степан Пантелійович
201. Шарага Омельян Степанович
202. Шевчук Марія Василівна
203. Шевчук Микола Васильовнч
204. Шестобуз Іван Якович
205. Шестобуз Марія Іванівна
206. Шестобуз Мефодій Іванівна
207. Шестобуз Ольга Іванівна
208. Шестобуз Степан Семенович
209. Шестобуз Феодосія Микитівна
210. Шинкарюк Василина Тимофіївна
211. Шинкарюк Григорій Миколайович
212. Шинкарюк Марія Яківна
213. Шинкарюк Олександра Дмитрівна
214. Шинкарюк Параска Василівна
215. Шинкарюк Степан Васильовнч
216. Шинкарюк Тетяна Федорiвна
217. Шинкарюк Надiя Дмитрівна
218. Шумська Калина Іванівна
219. Щербатий Іван Михайлович
220. Юрковський Василь Омельянович
221. Якимчук Василь Дмитрович
222. Яковець Дмитро Павлович
Література та джерела
1. Гайсенюк Я. Рукшин і рукшинці. - Чернівці: Букрек, 2005. - С. 122-126.
2. Дані Хотинського районного відділу реєстрації актів цивільного стану.
3. Хотинські вісті. - 1997. - 12 квітня, 3, 17 травня.
4. Хотинські вісті. - 2007. - 14, 21 грудня.
Яків Семенович Гайсенюк