Навесні 1774 р. Картографи австрійського генерального штабу на чолі з капітаном Ф. фон Мігом зняли детальну топографічну мапу території, розташованої між Хотином і Снятином. На цій мапі Хотинська височина позначена як "BUKOWINA".
21 липня 1774 р. За Кючук – Кайнарджінським мирним договором Хотин Росія повернула Туреччині.
У вересні 1774 р. Австрійське військо окупувало частину Хотинського повіту.
2 лютого 1775 р. По завершенню російсько-турецьких переговорів Хотинська райа та фортеця були повернуті Порті.
2 липня 1776 р. За Баламутівською конвенцією австрійське військо покинуло Хотинщину.
11 травня 1787 р. 18 тисяч вояків VІ Галицько-Буковинського корпусу під командуванням генерала кавалерії принца Й. Заксен-Кобурзького, перемістилися в район Рукшина і вступив у завзяті бої з турками на підходах до Хотина.
18 вересня 1787 р. Російська армія захопила Хотинську фортецю. В числі трофеїв - 167 гармат, сотні бочок пороху та інша зброя.
Травень 1788 р. Галицько – буковинський корпус цісарського війська під командуванням принца Й. Кобурга за підтримки російських частин блокував Хотинську фортецю.
19 вересня 1788 р. Хотинською фортецею володіла австрійська армія під командуванням Емпта та війська російського генерала Салтикова. Австрійцями створена "Хотинська марка".29 грудня 1791 р. За Ясським договором російські війська залишили Хотин.
1793 р. Австрійські війська покинули Хотин. В фортеці розмістився турецький гарнізон в складі 3 тис. яничар і спахіїв но чолі з пашою.
1794 р. В Хотині була заснована броварня, перше підприємство мануфактурного типу.
1798 р. Місцевий священик Никифор Круковський нарахував 457 чоловік та 434 жінки в Хотині.
13 листопада 1806 р. З Жванця генерал – лейтенант Єссен розпочав Блокаду Хотина. З с. Брага командир корпусу, князь Долгорукий, перейшовши Дністер, зайняв передмістя Хотинської фортеці Румня, Комендант Нахмед – паша (Мехлер – паша) здав фортецю.
26 листопада 1806 р. Генерал Міхільсон з царськими військами входить до Хотина.
1806-1812 рр. Після російсько-турецької війни Хотин увійшов до складу Росії і став повітовим центром Бессарабської губернії. Відступаючи, турки майже повністю знищили Хотин, який потім поступово став відбудовуватись.
1807 р. Турецькі війська остаточно залишили Хотинщину.
27 березня 1812 р. Наказ М. Кутузова про встановлення розміру платні робітникам, які реконструюватимуть Хотинську фортецю.
23 травня 1812 р. Адмірал П.В.Чичагов організував з наказу імператора тимчасове управління Бессарабії, яке діяло до 1815 р.
28 травня 1812 р. За Бухарестським мирним договором завершилася російсько – турецька війна 1806 – 1812 рр. Хотин (разом з усією Бісарабією) увійшов до складу Російської імперії, у складі якої він перебував до 1918 р.
26 травня 1816 р. Затверджений царським урядом перший Статут для управління Бессарабією.
1818 р. Хотин отримав офіційний статус міста.У квітні 1818 р. Олександр І підписав "статут утворення Бесарабської області". Область поділялася на 6 цинутів (повітів): Хотинський, Ясський (Бельський), Оргіївський, Бендерський, Аккерманський, Ізмаїльський. Обласним центром було місто Кишенів.
27 квітня 1818 р. Хотинську фортецю вперше відвідав російський імператор Олександр І.29 квітня 1818 р. Виданий Статут Російським урядом для управління Бессарабської області. Область поділялася на 8 повітів.
У листопаді 1821 р. На лікування 7-х поранених гетеристів у Хотині було витрачено 145 крб. асигнаціями.28 травня 1823 р. В Бессарабії встановлено загальний для Росії термін 10-річної давнини в громадянських справах.
30 вересня 1823 р. Хотинську фортецю відвідав вдруге російський імператор Олександр І.В 1826 р. Місту Хотину був наданий герб: в золотому полі срібна тривежева цитадель, супроводжена вгорі срібним рівнораменним хрестиком над двома схрещеними шаблями - символами захисту краю від ворогів. На передній вежі півмісяць на держаку, а на держаках обох крайніх веж - застромлені бунчуки.
1830 - 1835 рр. За проектом архітектора Штауберта на території фортеці було збудовано нову гарнізонну церкву св. Олександра Невського.
В листопаді 1833 р. Почесним наглядачем Хотинського повітового училища був призначений молдавський учений, педагог, філософ та письменник О. Хиждеу.19 листопада 1836 р. Відомий молдавський письменник, філософ, учений і педагог Олександр Хиждеу призначений почесним наглядачем шкіл Хотинського повіту. Тут він і проживав деякий час.
25 червня 1837 р. Виступаючи перед випускниками Хотинського повітового училища, Олександр Хиждеу закликав вивчати творчість київського митрополита П. Могили, молдавського спатаря М. Мілеску, молдавського господаря Д. Кантеміра.
1856 року Російський уряд скасував статус Хотинської фортеці як військового об'єкту. Фортеця втратила своє військове значення і передається місцевій владі.1857 р. Хотинське повітове училище відвідав Н. И. Пирогов – шкільний інспектор Одеського навчального округу. Знаменитий російський медик, суспільний діяч і педагог.
19 лютого 1861 р. Від кріпацької залежності звільнені цигани на Хотинщині.
17 квітня 1863 р. Відміна тілесного покарання на Хотинщині.
1863 р. У Хотині перебував у складі етнографічної експедиції російський і український письменник, учений О. Є. Афанасьєв – Чужбинський.
1867- 1868 рр. Споруджено Свято – Покровську церкву.
У листопаді 1868 р. На Хотинщинні була проведена земельна реформа, яка мала грабіжницький характер. Запровадженно повітове земство.
1869 – 1872 рр. У селах Хотинського повіту відбулось 52 селянських заворушення.
8 квітня 1869 р. На Бессарабію поширено дію судової реформи царської Росії.
1870 р. Відмова хотинських селян працювати на поміщика.Червень 1870 р. Для повного придушення селянських виступів бессарабський губернатор направив у Хотинський повіт козачий полк.
1873 р. Хотину присвоєно статус повітового міста.26 жовтня 1873 р. Народився Лискун Юхим Федорович, уродженець с. Атаки Хотинського повіту – радянський вчений у галузі тваринництва, один із засновників радянської зоотехнічної науки. Помер 19 квітня 1958 р.
1874 р. Відомий російський вчений И. Ф. Сінцов приступив до вивчення археології берегів Дністра від Хотина і вниз по річці.
16 квітня 1874 р. Народився Мардар'єв Йосип Іванович (він же Й. Волошенко, Й. Волошенко - Мардар'єв, Й. Волошенко – Іринін) в с. Кельменці, вчитель, керував підготовкою Хотинського повстання 1919 року, один із керівників Хотинської Директорії. Помер 1935 р.
6 травня 1875 р. Ф.Рафалович купив село Рукшин Рукшинської волості, разом із 386 залежними селянами (царанами) у камерюнкера О.Е.Балша за 95 тис. рублів, за купчою грамотою.
1885 р. Народився Чекмак Дмитро Тимофійович – командир загону повстанців в с. Малинці, комендант Жванця, помічник командира полку 45-ї дивізії, голова Київського товариства бесарабців. Помер вгрудні 1936 р.
1889 р. У Хотині знайдено скарб західноєвропейських монет XІІІ ст.
9 травня 1894 р. Народився Воронянський Леонід Христофорович – учасник Хотинського повстання, командир 2-ї бригади 45-ї дивізії. Помер 1942 р.
2 травня 1894 р. Народився Дубковецький Федір Іванович, уродженець с. Зарожани, активний учасник Хотинського повстання, колишній голова колгоспу "Здобуток Жовтня" с. Тальне на Черкащині. Помер 6 березня 1960 р.
1894 р. Народився Журавель Григорій Михайлович – учитель, учасник Хотинського повстання, комендант м. Хотина з 22 січня по 1 лютого 1919 року.
1895 р. У Хотині була відкрита публічна бібліотека.