Хотинська височина — хвилясте горбисте пасмо
на південь від Подільської височини, у межиріччі Пруту й Дністра. Складається з
платоподібних підвищень, по-місцевому щовбів, розділених глибокими ярами, які
біля самого Дністра переходять у скелясті урвища. Найвища точка Хотинської
височини, як і рівнинної частини України — гора Берда (515м). Хотинська
височина вирізняється і своїми пересічними висотами, які становлять 350-
Долина ріки в багатьох місцях нагадує каньйон, що звивається велетенськими дугами у східному напрямку. Тут існує своєрідний мікроклімат – теплий і вологий.
Південний схил Хотинської височини має невисокі горби з пологими схилами плавно переходять у широкі долини, в яких нерідко блищать плеса рибних ставків. Ця частина височини добре освітлена сонцем, придатна для садівництва, городництва та іншого сільськогосподарського вжитку.
Серед порід, які тут поширені, можна знайти вапняки, пісковики, глини та гіпс.