Головна » Статті » Пивоваров С. В. |
Хотинська битва 1621 р.
390-річчя Хотинської битви 1621 року: матеріали Міжнар. наук. конф. (Чернівці - Хотин, 22-23 вересня 2011 р.). - Чернівці: Чернівцівецький нац. ун-т, 2011. С. - 9-10. ISBN 978-966-423-198-2 Хотинська битва 1621 р. Серед буремних подiй ХVII ст. одне iз чiльних мiсць посiдає Хотинська битва 1621 р., в якiй взяли участь вiйська Османської імперії та об’єднанi польсько-литовсько-козацькi збройнi формування Речi Посполитої. За масштабами бойових дiй, чисельності задiяних вiйськ та мiжнародному значенню це була подія свiтового значення, яка на тривалий час визначила головнi вектори європейського розвитку. Безпосєредньою причиною Хотинської вiйни стали агресивнi устремління Османської Порти, вiйська якої в 1620 р. вщент розгромили армiю Речi Посполитої на чолi з гетьмаяом С.Жулкенським пiд Цецорою. Правитель ОсманськоТ iмперiТ, молодий i амбiтний султан Осман II, пiдштовхуваний до активних дiй урядом (диваном), ухвалив на 1621 р. план завоювання Польщi, України, а эгодом i всiєТ ЦентральноТ Європи. Очоливши величезну 150-тисячну армiю, яка мала близько 200 гармат, вiн вирушив у похiд на північ. Уряд Речi ПосполитоТ зумiв протиставити ворогу лише 35 тисяч польсько-литовських воякiв при 38 гарматах, серед яких буди численні загони нiмецьких найманцiв. Очолив цi вiйська великий литовський гетьман Ян Кароль Ходкевич, в боях брали участь також королевич Владислав та гетьман Станiслав Любомирський. Король Польщi Сигiзмунд III та сейм звернулися по допомогу до українських козакiв. Запорожцi перед лицем спiльної небезпеки погодилися взяти участь у боротьбi iз спiльним ворогом. Вони зібрали понад 41 500 козакiв при 23 гарматах i вирушили на Допомогу. На чолi вiйська стали гетьмани Петро Конашевич Сагайдачний та Якiв Бородавка. У кiнцi серпня польсько-литовсько-козацькi вiйська зайняли позиції пiд Хотином, сюди ж пiдiйшла й турецька армiя. Бойовi дiй мiж ворогуючими сторонами тривали сорок днiв. Починаючи з 2-го i по 28 вересня точилися безперервнi бої. польсько-литовсько-козацькi вiйська вiдбили 7 штурмiв турецької армiї. Основний її удар був направлений проти козацьких позицiй. Адже султан Осман II усвiдомлював, що перемога над запорожцями відкриє шлях до завоювання земель Речi Посполитої. Проте козаки мужньо вiдбили всi атаки ворога, бiльше того — здiйснили декiлька нічних нападiв на турецький табiр, завдавши противнику вiдчутних втрат i деморалiзувавши його. Фактично українськi козаки на чолi з талановитим гетьманом Петром Сагайдачним вiдiграли вирiшальну роль у битвi. Про це красномовно висловився сучасник подiй, вiрменський хронiст Авксент: "Якби не козаки польське вiйсько було б розбите за 3-4 днi. Перемогу здобули лише завдяки Боговi й запорiзьким козакам”. Вичерпавши всi резерви, i втративши тiльки вбитим 25 тисяч воякiв, Осман II погодився на переговори. 9 жовтня був укладений польсько-турецький мирний договiр (Хотинський мир), який стабiлiзував ситуацiю i привiв до вiдступу османських вiйськ на пiвдень. Хотинська битва мала доленосне значения для подальшої свiтової iсторiї, зокрема, змiнила спiввiдношення сил у Схiднiй Європi та Азiї. Вона також привела до краху експансiонiстських планiв Османської iмперiї, поступовому занепаду вiйськової могутностi держави й стала поштовхом до пробудження народновизвольних рухiв у поневолених турками країнах. Разом iз тим вона сприяла пiдйому значення запорiзького козацтва як самостiйної вiйськової сили та эростанню авторитету запорожцiв у Європi. Битва пiд Хотином мала важливе значення i для розвитку європейського вiйськового мистецтва, позаяк показала значення нiчних атак i земляних фортифiкацiй для успiшної боротьби з переважаючими силами противника, а також наочно засвiдчила эростаючу роль пiхоти i артилерiй у вiйськових дiях. З iсторi Хотинської битви 1621 р. збереглося чимало джерел. Непогано вона висвiтлена у вiтчизнянiй та зарубiжнiй iсторiографiї, художнiй лiтературi, поезiї, творах мистецтва. Але подiї пiд Хотином не залишають байдужими сучасних дослiдникiв, якi вiдшуковують маловiдомi джерела, вивчають новi аспекти тогочасних подiй, по iншому розставляють акценти. Публiкацій саме такого доробку науковцiв, якi взяли участь у Мiжнароднiй науковiй конференцiї, присвяченiй 390-рiчницi перемоги у Хотинськiй битвi 1621 р. (Чернiвцi 22-23 вересня, Хотин 24 вересня 2011 р.), й присвячений даний збiрник. В ньому вмiщено як статгi вiдомих вчених, так i доробок молодих науковцiв. Але для всiх них Хотинська битва 1621 р. яскрава сторiнка з героїчного минулого нашого народу, його шляху до державної незалежностi. Професори ЧНУ iм. Ю. Федьковича: | |
Категорія: Пивоваров С. В. | Додав: hotun (24.12.2013) | |
Переглядів: 437 |