У квітні 1818 р. Олександр І підписав "статут утворення Бесарабської області". Область поділялася на 6 цинутів (повітів): Хотинський, Ясський (Бельський), Оргіївський, Бендерський, Аккерманський, Ізмаїльський. Обласним центром було місто Кишенів.

Квітень 1907 р. Відбувся великий виступ селян в селі Клішківці. 400 селян захопили самовільно 200 десятин монастирської землі і почали її орати. Власті вислали війська. Понад 200 селян було заарештовано, п’ятеро поранено.

Квітень 1917 р. У частинах 8-ї армії почали створюватись полкові комітети та виникають Ради солдатських депутатів.

Квітень 1944 р. Відновила свою роботу сільська рада села Рукшин Хотинської волості, яка почала називатися Рукшинська сільська рада Хотинського району Чернівецької області.

Початок квітня 1918 р. Опубліковано ноту Голови Ради народних міністрів Центральної Ради Голубовича до румунського уряду. В ноті говорилося, що український уряд дуже цікавиться долею Бессарабії ... Читати далі »

Весна 1491 р. В буковинських лісах формується повстанський загін на чолі з Андрієм Борулею.

Навесні 1774 р. Картографи австрійського генерального штабу на чолі з капітаном Ф. фон Мігом зняли детальну топографічну мапу території, розташованої між Хотином і Снятином. На цій мапі Хотинська височина позначена як "BUKOWINA".

Навесні 1917 р. Селяни багатьох сіл самочинно розорювали поміщицькі землі, рубали ліси, відмовлялися вносити орендну плату.

Весна 1919 р. У Жванці організований "Союз бессарабців", який планував виступи проти румунів.

Березень – квітень 1919 р. Формування у районі Кам’янця-Подільського 1-го і 2-го Бессарабських полків.

Березень 1922 р. Окупаційні власті Румунії категорично заборонили вшанування пам’яті Т. Г. Шевченка. Почалась ліквідація українських шкіл, звільнення учителів – українців.

Березень 1944 р. У партизанському з’єднані Героя Радянського Союзу О. В. Тканка воюв ... Читати далі »

Лютий 1917 р. Робітники і селяни Хотинщини вітали Лютневу революцію, повалення царизму.

Лютий 1922 р. Виступ українців, німців, поляків м. Чернівців проти румунізації гімназії. 

Лютий 1932 р. Румунськими властями було засуджено до 1-го року ув’язнення 15 хотинських робітників за антирумунську пропаганду.

Лютий – березень 1944 р. На околицях Хотина та районі діяли партизанські групи під командуванням Т. Ф. Прокіна та П. Ф. Горченка.

1 лютого 1919 р. В Хотин увійшли румунські війська, вчинивши розправу над мирним населенням. Хотин упродовж 22 років став повітовим центром Румунії.

1 лютого 1919 р. Селяни Данковецької, Грозинецької, Клішковецької та Рукшинської волостей через своїх представників направили звернення до консулів західних держав і США у Румунії про вжиття заходів щодо припинення злодіянь окупаційних військ і виведення їх із захоплених територій. 

2 лютого 1775 р. По завершенню російсько-турецьких перегов ... Читати далі »

3 січня 1818 р. В Хотинському повіті на посаді  пиркалаба працював відомий молдавський письменник К. Стаматі.

Січень 1919 р. У Хотині містився штаб Хотинського повстання.

1 січня 1922 р. Студентська демонстрація у Чернівцях відбулась під лозунгом звільнення Буковини від румунської окупації і воз’єднання її з Україною.

2 січня 2001 р. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1539 розпочав свою діяльність Державний історико-археологічний заповідник "Хотинська фортеця".

4 січня 1563 р. Мартін Сентготарді у своєму листі повідомляє австрійського архікнязя Максиміліана про те, що Гераклід Деспот посварився з Лаським і відібрав у нього Хотинську фортецю.

8 – 9 січня 1918 р. Відбувся ІV селянський з’їзд Хотинського повіту, який проголосив перехід влади до рук Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.

12 січня 1622 р. У похвальній грамоті короля Польщі Сигизмунда ІІІ до Сагайдачного говориться, що ... Читати далі »

18 грудня 2007 р. Гончара В.В. розпорядженням Президент України Ющенка В.А  було призначено головою Хотинської районної державної адміністрації.

29 грудня 1791 р. За Ясським договором російські війська залишили Хотин.

Вечором 29 грудня 1918 р. Прибувши в с. Данківці 2 ескадрони кінних румунських наїзники скликали схід села. На протязі більше 4-х годин ними було побито 300-та селян. Після цього румунський офіцер виголосив на російській мові промову: ?Побачивши румунського солдата, поклонися, попроси в хату, нагодуй його та обігрій; побачивши румунського офіцера, скинь шапку, коня нагодуй і напої; знай, що ви віднині і назавжди сини, великої матері ?Румінії?. Пам’ятай, що румунська влада принесла культуру і цивілізацію?. 

Кінець грудня 1918 р. На Хотинщині створюються повстанські комітети, які очолюють учасники революційного руху і недавні солдати царської армії. Назрівало народне повстання.

Більше дат та подій дивіться ... Читати далі »

У листопаді 1821 р. На лікування 7-х поранених гетеристів у Хотині було витрачено 145 крб. асигнаціями.

В листопаді 1833 р. Почесним наглядачем Хотинського повітового училища був призначений молдавський учений, педагог, філософ та письменник О. Хиждеу.

У листопаді 1868 р. На Хотинщинні була проведена земельна реформа, яка мала грабіжницький характер. Запровадженно повітове земство.

3 листопада 1433 р. Молдавська грамота свідчить, що Михайло Крестіанескуль одержав від Воєводи Молдавії підтвердження свого володіння половини села Керстенці.

4 листопада 1940 р. Верховна Рада СРСР видала указ, за яким від Хотинського повіту до Молдовської РСР відійшло 76 населених пунктів, у котрих проживало 142 949 осіб.

9 листопада 1673 р. До Хотина підійшло польсько – литовське військо.

10 листопада 1918 р. В Хотин вступили війська королівської Румунії. 

11 листопада 1623 р. Польські війська під командуванням великого коронного гетьман ... Читати далі »

Жовтня 1455 р. Молдавський господар Петро Арон домовився з поляками, що Хотин залишеться в 
складі Молдавського князівства.

Жовтень 1905 р. Страйкували залізничники станцій Ларга, Сокиряни, Новоселиця, Окниця Хотинського повіту.

Жовтень 1906 р. Виступи селян сіл Чепоноси, Ожево, Орестівка Хотинського повіту.

В жовтні – листопаді 1906 р. Селяни палили маєтки у селах Аристівці, Ожевому і Чепоносах.

1 жовтня 1621 р. Польські посли відправилися до великого візира Діларера-паші, якому вручили листи гетьмана. З Кам’янця прорвався обоз з провіантом.

2 жовтня 1621 р. Почалися переговори між поляками і турками про Хотинський мир.

7 жовтня 1620 р. Хотин захопила турецька армія на чолі з султанам Османом ІІ, потіснивши польського короного гетьмана С. Жолкевського.

9 жовтня 1467 р. У таборі під Хотином написано лист-звернення до Польщі, Молдови, Московії з закликом до об’єднання в боротьбі проти турків.

... Читати далі »

У вересні - на початку жовтня 1621 року під Хотином відбулася битва, козацьке військо на чолі з гетьманом П.Сагайдачним разом з польським військом, очолюваним Яном Каролем Ходкевичем, перемогли турецько-татарську армію султана Османа ІІ. 

У вересні 1774 р. Австрійське військо окупувало частину Хотинського повіту.

Вересень 1917 р. У Хотині, Клішківцях та інших селах Хотинського повіту під впливом революційно налаштованих солдат 8-ї російської армії створюються революційні комітети. А в Хотині сформувались більшовицькі партійні організації.

У вересні 2002 р. Згідно Указу Президента України, місто відзначило свій 1000-літній ювілей.

2 вересня 1619 р. Молдавський господар Гаспар Граціані передав в руки полякам, своїм союзникам, фортецю Хотин.

2 вересня 1621 р. До Хотина підійшла турецька армія і стала табором на відстані 7-ми кілометрів від Хотина.

2 вересня 1621 р. За допомоги надісланої Ходкевичем німецьким рейтарам і лісовчикам, ко ... Читати далі »

На початку серпня 1914 р. Австро-угорська армія вторглася у прикордонні села Хотинщини.

У серпні 1711 р. На Хотинщині уперше з'явилися російські солдати. 7-ми тисячний кавалерійський корпус під командуванням генерала Реньє відступав з-під Браїлова долиною Сірету, вийшов до Чернівців і звідти попрямував до Хотина.

У серпні 1734 р. У Хотині перебував син Пилипа Орлика Григор Орлик.

Серпень 1921 р. Командування 8-ої румунської армії у зверненні до населення Хотинщини повідомило про застосування нових репресивних заходів проти населення поневоленого краю, якому „настійно рекомендувалося не забувати колишні події, що мали місце взимку 1919”. 

Серпень 1941 р. У Хотині створена молодіжна підпільна організація на чолі з Кузьмою Галкіним.

У серпні 1944 р. У Хотині відновлено випуск районної газети. 

1 серпня 1934 р. У селах Хотинщини було розповсюджено до 10 тисяч листівок з закликом до боротьби за злуку з Україною і н ... Читати далі »

У липні 1940 р. В міській лікарні було 60 ліжок, а на прикінці року - 145.

Липень – серпень 1941 р. У Хотині, Сокирянах та інших містах створили концентраційні табори.

У липні 1998 р. На базі Клішковецької середньої школи було відкрито гімназію гуманітарно-правничого профілю.

2 липня 1776 р. За Баламутівською конвенцією австрійське військо покинуло Хотинщину.

4 липня 1926 р. У Чернівцях відбулося масове віче, яке рішуче висловилося проти переслідування української школи. Клопотання про відкриття українських шкіл підписало 40 тисяч виборних селян краю.

6 липня 1941 р. Хотин зайняли німецько - румунські війська.

11 липня 1918 р. На базарній площі в Хотині, під час ярмарку, австрійські солдати почали реквізувати у селян свиней. Селяни стали на захист свого майна. Австрійці застосували зброю. Одного селянина було вбито, двох поранено і багатьох легко поранено.

14 липня 1942 р. Начальник Хотинської поліції доносив Чернівецьком ... Читати далі »